Про Центр

  • Як, це правда, що в нас є свій культурний центр у Парижі?
  • Так, правда. Просто собі в центрі міста. За одну зупинку від Єлисейських полів. В “золотому трикутнику” галерей та арт-бутіків, як люблять казати ті, що ділять все на трикутники й квадрати. А ще там колись жили Ален Делон і Ромі Шнайдер…

Отже, культурно-інформаційний центр України у Франції. Колишня приватна вілла на авеню Месін 22. Важкі сині двері, химерне планування, подекуди збережений вінтажний шарм, перероблені під різноманітні потреби за кожного нового власника приміщення. Така у нас спадщина.

Будинок було зведено ще в 19-му столітті для знаменитої красуні – співачки, танцівниці й куртизанки “Прекрасної епохи” Ліни Кавальєрі. Прекрасна італійка була однією з найбільш фотографованих зірок свого часу, листівки з зображенням жінки, туго шнурованої для досягнення ультрамодного на той час силуету “пісочного годинника” розходилися мільйонними тиражами.

На початку шестидесятих років до будинку на авеню Месін заселяється неймовірно ефектна пара акторів – Ален Делон та значно більш відома на той час Ромі Шнайдер. Спершу на знімальному майданчику картини “Крістін” стосунки в пари складалися радше скандально – вони ледь не билися. Відтак, зігравши сцену поцілунку, Шнайдер та Делон надто добре ввійшли в образ. І вже в 1959-му році одружилися, у відповідь на Делонове зізнання в коханні ламаною німецькою мовою під час балу кінематографістів у Брюселі. Не дивлячись на незгоду матері, Ромі переїздить до Алена в Париж, де вони живуть щасливо кілька років, оснащуючи будинок вишуканими предметами інтер’єру авторства тогочасних зірок дизайну.

Однак їх спільне життя на віллі авеню Месін закінчується в 1963-му році, коли Ромі їде на зйомки картини в Голівуд, а відтак отримує від Делона звістку про його нове одруження – з Наталі Бартелемі.

Після того Делон продав будинок, зсилаючись на потребу вилучити кошти на зйомки картини “Борсаліно”, котру він продюсував самотужки. Втім, фільм мав серйозний касовий успіх в 1970-му році – отже, продаж окупився.

Відтоді вілла на Месін 22 переходила з рук в руки – від оперних співаків до цілком прозаїчних бюро, аж поки в 2004-му році її не придбало українське Міністерство Закордонних Справ з благородною метою створити тут культурний центр при Посольстві.

За ці дванадцять років тут пройшли десятки конференцій, виставок, кінопоказів, камерних концертів, літературних читань, зборів, благодійних ярмарків тощо. Так само в приміщенні Культурного Центру діє українська школа для дітей із закордонної громади та охочих французьких родин.

На сьогодні приміщення вілли Культурно-Інформаційного центру потребує радикального переформатування. Нам потрібний повноцінний культурний хаб із простором для експозицій, кінопрекцій, коворкінг-спейсу, книгарні, кавярні, камерного театру та мистецьких резиденцій.

Rooftops of Paris

Наразі найкращі архітектори України та Франції працюють над проектом реформації Центру. Однак без вашої допомоги реалізувати проект буде складно. Ми раді запросити до співпраці спонсорів, меценатів та всіх небайдужих, хто прагне долучитися до створення безпрецедентного українського культурного простору в серці французької столиці.