Проект “Сучасна українська фотографія” – 10 листопада о 19:00

PHOTOGRAPHIE CONTEMPORAINE D’UKRAINE
Видавництво РОДОВІД спільно з медіаплатформою POLE ZORU за підтримки Центру стратегічних комунікацій StratCom Ukraine  презентує проект “Сучасна українська фотографія”, що проходитиме в Українському культурно-інформаційному центрі в Парижі з 10 по 30 листопада. Подія відбувається з нагоди фотофестивалю  PARIS PHOTO 2017 та участі видавництва в ярмарку фотокниг Polycopies.

Відкриття виставки: 10 листопада о 19:00

Проект “Сучасна українська фотографія” включає дві виставки, що побудовані на основі фотокниг видавництва РОДОВІД і видання “.RAW Історія змін українців та армії”. Серед авторів й авторок, роботи яких представлено на виставці:

  • Кірілл Головченко (Out of the Blue, 2016)
  • Анастасія Лазуренко (Pearly Gates, 2012-2014)
  • Євгеній Павлов (Тотальна фотографія, 1990-1994)
  • Сергій Каменной (Дембельський Альбом, 2008-2017)
  • Сергій Мельниченко (Полароїди з Китаю ч. 1 & Полароїди з Китаю ч. 2 Монохром, 2015 – 2017)
  • Група “жýжалка” (Чума, 2017)

Це серії, що були опубліковані протягом останніх двох років у фотокнигах РОДОВОДУ, створених спільно з об’єднанням UPHA, галереєю Dallas Contemporary, а також у виданнях Art Huss (“Тотальна фотографія” Євгенія Павлова).

Окрім Культурно-інформаційного центру, видання РОДОВОДУ будуть представлені на ярмарку фотокниг Polycopies в Парижі з 8 по 11 листопада (Bateau Concorde Atlantique, Port de Solférino).

Окрема експозиція створена на основі видання “.RAW Історія змін українців та армії” – Книга “.RAW” є однією з перших спроб побудувати через фотографію зв’язний наратив того, що відбулося в Україні з часів Євромайдану, включаючи, агресію Росії проти України та соціальні катаклізми. На виставці будуть представлені роботи 33-х авторів й авторок книги з України, Росії, Білорусі, США, а саме: Олександра Глядєлова, Олександра Чекменьова, Макса Левіна, Олега Клімова, Брендана Гоффмана, Йосипа Сивенького, Олександра Васюковича, Олексія Фурмана, Юлії Кочетової, Анастасії Власової та інших.

8-го листопада о 19:30 відбудеться презентація й фотопроекція за книжкою “.RAW” у 61. Bar culturel (3 rue de l’Oise, Paris)

Головна локація:

Культурно-інформаційний центр при Посольстві України у Франції (22 Avenue de Messine, Париж)

Інші локації:

Polycopies / Bateau Concorde Atlantique – Port de Solférino, Paris
Little Odessa Gallery / Village Suisse 78 avenue de Suffren, Paris
Maison éparchiale / 27 avenue Foch, Vincennes
Centre Culturel Anne de Kyiv / 2 rue de Meaux, Senlis
Bar culturel / 3 rue de l’Oise, Paris

Організатори:
Видавництво РОДОВІД
Медіаплатформа POLE ZORU
Культурно-інформаційний центр при Посольстві України у Франції
Центр стратегічних комунікацій StratCom Ukraine

 

Анастасія Лазуренко з серії “Pearly Gates”, 2012 – 2014

Анастасія Лазуренко народилась в Луганську, Україна. Навчалась у Міжнародній літній школі фотографії у Латвії, у Школі фотожурналістики і документальної фотографії  «Фотографіка» у Санкт-Петербурзі. Брала участь у низці воркшопів таких фотографів і фотографок, як: Юрґен Теллер, Дар’я Тумінас, Алєксандр Ґронський та ін. Її роботи публікувались у міжнародних виданнях, присвячених фотографії: British Journal of Photography, Calvert Journal, The Eye of Photography, Der Greif, Dazed Digital. Серію “Pearly Gates” експонували на виставках в Польщі, Франції, Великобританії, Росії.

«Присвячується Валерії Кошкіній. Надзвичайно яскрава та харизматична, ця інопланетна фея хворіла на анорексію. Коли я дізналася про її смерть (моя любов до неї не має меж), я була переповнена сильним почуттям провини. Мені було соромно за всіх нас, хто поклоняється медійному культу худорлявості і підтримує фальшиві руйнівні стереотипи краси. З того моменту я пообіцяла собі ніколи не ретушувати фото і показувати дикий тваринний секс, енергію свободи, інтимності та кохання. Мені було соромно за все, окрім кохання. Pearly Gates це ворота до раю, так само як евфемізм для слова “вагіна” і різновид ЛСД-25. Ти можеш зайти у двері. Або стояти перед ними». Анастасія Лазуренко

 

Кірілл Головченко з серії “Out of the Blue”, 2012 – 2013

Кірілл Головченко народився в Одесі, Україна. Вивчав фотографію і дизайн під керівництвом Барбари Клемм та Кріса Шольца в Дармштадтському університеті. Був стипендіантом різноманітних програм, серед яких DAAD (2008, 2010), а також в резидентом Künstlerhaus Schloss Balmoral (2014), Ґете-інституту в Києві (2014).

Є лауреатом низки мистецьких нагород: European Publishers Award for Photography, 2014; European Photo Exhibition Award; Abisag-Tüllmann-Preis, 2013; грант на документальний фотопроект від Wüstenrot Foundation, 2007.

«Дитиною я багато часу проводив на пляжі. Більшість літа ми залишались у літньому будиночку на березі моря. Відчуття на пляжі неймовірне – спокійне і загрозливе водночас. Життя на пляжі надзвичайно різноманітне. Пляж – це універсальна тема і в даному випадку є частиною культурного поля України». Кірілл Головченко

 

Євгеній Павлов з серії “Тотальна Фотографія”, 1990-1994

Євгеній Павлов народився 1949 року і почав експериментувати з фотографією в середині 60-х. 1972 року він створив серію “Скрипка”, що стала першим в історії СРСР зображенням оголеної чоловічої натури. Більше 150 робіт Павлова зберігаються в музейних і приватних колекціях Іспанії, Італії, Литви, Німеччини, Польщі, Росії, США, України, Франції, Швеції, Японії.

У 1971 році молоді й амбітні Євгеній Павлов та Юрій Рупін звернулися до найприкметніших авангардистів клубу з ідеєю формування групи «Час» («Время»). Це були Борис Михайлов, Олег Мальований, Геннадій Тубалєв, Олександр Супрун й Олександр Ситниченко (Анатолій Макієнко приєднався пізніше). Група виробила спільну декларацію, яку вони назвали «теорією удару» (згідно з нею їхні фотографії мали діяти, як «удар кулаком»).

«… живопис відіграє тут незвичну для нього деструктивну роль по відношенню до власне фотографічного зображення. Вільні форми кольорових плям нерідко відіграють проявляючу роль, будучи безпосередньо пов’язаними з емоційністю та інтуїтивністю. Таким чином у фотографію уводиться фактор безпредметності, що наближає її до умов безпрототипної творчості. У подоланні типологічних канонів і міститься принцип ТОТАЛЬНОЇ ФОТОГРАФІЇ як універсального мистецького методу». Тетяна Павлова

 

Сергій Каменной із серії “Дембельський Альбом”, 2008-2017

Сергій Каменной народився у родині художників у Харкові, закінчив Харківський художньо-промисловий інститут. З 1984 року брав участь у виставках за кордоном. На сьогоднішній день він є членом Спілки художників як України, так і Франції.

З 2003 року Сергій творить разом з дружиною Ольгою. Зараз художники живуть в Парижі.

Хенд-мейд “дембельські альбоми” – це давня традиція з часів армії СРСР, коли всі юнаки примусово відбували строк служби в армії. На пам’ять про цей період, солдати власноруч складали альбом з фотографій, написаних від руки текстів, документів і малюнків.

“Коли мій син Тарас в 2008 році був мобілізований до армії, я подумав: а який дембельський альбом зробив би він, молодий художник, цинік і нігіліст? Як би він погрався з цим жанром армійської субкультури?”

 

Сергій Мельниченко із серій “Polaroids from China pt. I & Polaroids from China pt. II Monochromes”, 2015 – до сьогодні

Сергій Мельниченко народився 1991 року в Миколаєві. Останні два роки живе і працює в Ченду (Китай). Член УФА (Українська Фотографічна Альтернатива).

(UPHA – Ukrainian Photographic Alternative)

З 2012 року Мельниченко брав участь у численних виставках по всьому світу – в Польщі, Чилі, Німеччині, Ізраелі, Португалії, Словаччині, США, Молдові, Бразилії, Україні і Франції. В 2017 отримав став призером Leica Oskar Barnack Newcomer Award.

“Те, що я бачу. Те, що мені подобається. Те, що навколо мене. Китай / Гонконг.”

“Полароїди з Китаю” це проект “в процесі” і він буде завершений коли я зроблю з нього книгу. Планую видати її до кінця цього року”

 

жýжалка із серії “Чума”, спеціально для Українського Павільйону на Венеційській Бієннале 2017

жýжалка — це група художників, заснована в Донецьку 2012 року Віктором Корвіком, В’ячеславом Соколовим і Романом Юхимчуком. Кожен учасник поєднує художню практику з професійною діяльністю в інших сферах: архітектурі, дизайні, програмуванні, економіці. Хоч через події 2014 року в Донецьку й Україні учасники групи тепер живуть по різних містах, вони продовжують співпрацю.

Назва групи — це шлак, що залишається після того, як вугілля було спалене в печі. Він використовується в домашньому господарстві для різних цілей. Ця метафора дотична до методу роботи з фотографією, як медіумом, що використовує група. Однією з головних тем робіт є дослідження спадщини Донбасу.

жýжалка почала з переосмислення фотографії, видання фото-зінів. З часом вони розширили сферу діяльності медіа-формами та художніми форматами, що досліджують зв’язок між науковим раціоналізмом, соціальним і анекдотичним.

Black Album – фотокнига, що стала частиною Українського Павільйону на La Biennale di Venezia 2017, організованої Dallas Contemporary (США) і Міністерством культури України.

Ця серія створена за допомогою радянського фотоапарату “Київ” і сучасної цифрової камери: фото зняті в момент, коли видошукачі обох камер фокусуються на одному й тому ж об’єкті одночасно. Під назвою “Чума”, проект символізує акт сліпого фотографування у просторі і є висловлюванням на тему збіжності фотографа з об’єктом фотографування, яка нерідко є випадковою.

0 коментарі
0

Залишити коментар